• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Поетична вітальня

ЗАХИСНИК

Захисник, щоб захищати,

Але краще, щоб війни не знати,

Бо війна приносить біди,

Залишає страшні сліди.

Я не хочу, щоб так було,

Щоб скоріш усе минуло,

Щоб світило сонце ясно,

Було мирно, було класно.

Мороз О., 3 клас

------------

Осінь, як щедра бабуся,

Добра, як в мене матуся,

Красива, як моя сестричка.

ЇЇ я люблю, хоч ще й невеличка.

Железняк Д., 3 клас

----------------

Сонце із-за хмар сміється,

Мружить очки і боїться,

Хмарка пальчиком махає,

Нас до себе закликає.

Іванова А., 3клас

------------------------

Після сильного дощу,

По калюжі я біжу,

Там побачив у воді,

Жовтавий листочок,

Я кораблика зробив,

І маленький сам поплив.

Кучеренко С., 3 клас

Кияк Р., 6 клас

За моїм селом гніздо

Звили птахи вже давно.

Та як кажуть у народі:

“То хороша новина”.

Цим пишаюся і я.

Будуть птахи прилітати

Нашу землю звеселяти

І про це дізнаються усі,

Ми народ Вкраїнської землі.

А.Пономаренко, 6 клас

Село - мов казка

Моє село, неначе казка,

Тут народилися батьки

Тут мій дідусь, моя бабуся

Тут я живу, і тут я вчуся.

Тут друзі мешкають мої,

Співають ніжно солов’ї.

Ярмульська С., 6 клас

В моєму селі є школа чудова,

Вона така світла, вона така нова.

До неї щоранку біжать школярі,

Бо у цій школі щасливі усі.

Там вчився татусь мій,

Тепер вчуся я -

У нас дуже дружня і гарна сім’я.

Україна

Ярмульська С., 5 клас

У всіх людей вона єдина,

Країна ця свята.

Рідна їм своя Батьківщина,

А не пустеля проста.

Їм наймиліший рідний край.

Нема людей без Батьківщини,

А нас – без України.

Моє красою вмите село

Сонце ранок веде за собою,

Умиває його росою,

Діаманти сипле на коси,

Діамантово сяють роси.

Щебетання пташинне, гомін,

Відлітають у небо синє,

Потім звідти до нас луною,

На пшениці, на полини, -

Проростають у серці любовʼю

До цієї земної краси,

До села мого, що Жовтневе,

Що прегарне і восени:

Так жовтнево в нім падає листя,

Так жовтнево ідуть жінки.

За селом десь комбайни чути,

І як в будь-якому селі,

У футбол грають наші діти,

І великі, і також малі.

А під вечір, у хмарі пилу

Так тягуче лунає – му-у…

То корови ідуть із лугу.

Біля хат, та яких чепурних,

Розігнать, щоб коровам тугу,

Господині стрічають їх.

Завмирає село, стихає

Цвіркуни лиш своє сюрчать,

Споночіло, – вже зорі сяють,

Задивились на нас – мовчать…

Мабуть думають: "Як там гарно,

На блакитній отій Землі."

Мабуть мріють: «Як було б добре

Жити там у жовтневій красі»!

Наталія Костюк, вчитель

Наш клас

Анна Пономаренко, 5 клас

Щасливі дні в шкільній родині,

І зустріч друзів з ранку в ній.

Веселі, класні ті хвилини,

Уроки вивчені усі.

Змагання разом розпочнемо

І участь в конкурсах візьмем.

Дружніше класу не знайдете,

Ніж п’ятий клас у школі цій.

Нас мало справді,

Ви не смійтесь,

Чотири учні всього нас,

Але підтримка завжди буде,

Бо ми всі - дружний, хоч й маленький, клас!

Коментарi